Урок 4

Дихальні рухи.  Регуляція дихання. Захворювання органів дихання та їх профілактика.

Основні терміни і поняття: дихальні рухи, вдих, видих, легенева вентиляція, життєва ємність легень (ЖЄЛ), дихальний об’єм (ДО), резервний або додатковий об’єм вдиху (РОВд), резервний або додатковий об’єм видиху (РОВ), залишковий об’єм легенів (ЗОЛ), загальна ємність легенів (ЗЄЛ), нервова регуляція дихання, гуморальна регуляція дихання, діафрагма.

Пригадаємо вивчене:

1.З якою системою взаємопов’язана дихальна система?

2.Як будова альвеол пов’язана з виконуваними функціями?

3. Який процес  зображено на малюнку?    

Легенева вентиляція (з латин. провітрювати, зміна повітря) – це та  ланка газообміну, завдяки якій повітря обмінюється між легенями та навколишнім середовищем.

Зовнішнє дихання відбувається в результаті зміни об’єму грудної порожнини під час вдиху і видиху.

              Мал. 8. Дихальні рухи.

 Спокійний вдих:

- скорочуютья зовнішні міжреберні м’язи;

- зменшується  тиск в плевральній порожнині;

- ребра піднімаються вгору, випинаються вперед;

- скорочуються посмуговані мязи діафрагми;

- діафрагма  стає пласкішою, опускається на 2 – 4 см;

- обє'м  грудної клітки збільшується, розширюються легені
 

Спокійний видих:

-         скорочуються внутрішні міжреберні мязи;

-         зменшується обєм грудної порожнини;

-         розслабляється діафрагма;

-         тиск в альвеолах стає вищим за атмосферний;

-         повітря виштовхується з легень

Вдих та видих – це дихальний цикл, що триває в середньому 3 – 5 с. 

Вдих  та видих можливий завдяки злагодженій діяльності:

-         Міжреберних м’язів;

-         Діафрагми;

-         М’язів передньої черевної стінки

У спокійному стані людина робить 16 – 20 дихальних рухів за одну хвилину. У маленьких дітей і людей старшого віку частота дихальних рухів вища ( 20 – 25). 

Під час глибокого вдиху скорочуються:

-         міжреберні м’язи;

-         діафрагма (тонкий куполоподібний м’яз);

-         деякі м’язи грудної клітки;

-         м’язи плечового поясу.

Під час глибокого видиху:

-         розслабляються зовнішні міжреберні м’язи;

-         розслабляється діафрагма;

-         - скорочуються внутрішніх  міжреберні м’язи;

-         скорочуються м’язи черевної стінки.
 

       Мал. 9.  Зміна об’ємів легенів залежно від    глибокого   видиху та глибокого вдиху:

      1 - глибокий видих
      2 - спокійний вдих, спокійний видих
      3 - глибокий вдих

Залежно від переважаючої участі в дихальних рухах міжреберних м’язів

або діафрагми розрізняють такі типи дихання:

1.   грудний ( в акті видиху переважають міжреберні м’язи) 
2. черевний ( в акті видиху переважає діафрагма, переважає в чоловіків)

Більш ефективний черевний тип, оскільки він забезпечує більш глибоку вентиляцію легень.

Об'ємні показники дихання

Під час спокійного вдиху до організму надходить близько 500 мл повітря ( 300 – 800), стільки ж повітря й видихується. Цей об’єм називають дихальним об’ємом легенів (ДО).

Після спокійного вдиху  можна вдихнути ще додаткову порцію повітря (1500 – 3000 мл ), яку називають додатковим або резервним об’ємом вдиху ( РОВд).

Після спокійного видиху можна видихнути ще додаткову порцію повітря (1500 – 3000 мл ), яку називають додатковим або резервним об’ємом видиху ( РОВ).

Життєва ємність легенів ( ЖЄЛ) – максимальна кількість повітря, яку можна видихнути після найглибшого вдиху.

Проте навіть після максимального видиху в легенях залишається близько 1500 мл повітря, яке перешкоджає повному спаданню легенів. Цей об’єм називають -  залишковим об’ємом легенів (ЗОЛ ).

Отже, загальну ємність легенів ( ЗЄЛ) можна розрахувати в такий спосіб:

ЗЄЛ = ДО + РОВд + РОВ + ЗОЛ = ЖЄЛ + ЗОЛ.

Звідси життєва ємність легенів дорівнює ДО + РОВд + РОВ.Ці показники встановлюють за допомогою спеціального приладу — спірометра. За ними можна оцінити, як функціонують легенілюдини. У середньому життєва ємність легенів складає 3000–5000 мл, проте внаслідок фізичних тренувань вона може зрости на 1–2 л.

 У спортсменів не виникає задишки навіть під час виконання важкої роботи. Завдяки великій життєвій ємності легенів організм забезпечує себе достатньою кількістю кисню, не збільшуючи частоти дихання.

Практичні завдання:

1)    Пробіжіть 100 м  і зосередьте свою увагу на ваших дихальних рухах. Що в них змінилось?

Чому це відбувається?

2)    Визначте число дихальних рухів при різних положеннях тіла: сидячи, стоячи та після десяти швидких присідань. Результати занесіть у таблицю.

Положення тіла	Число дихальних рухів
Сидячи
стоячи
Після присідань

Як змінюється число дихальних рухів від положення тіла?

Розв’яжіть задачу.  Під час спокійного вдиху дорослої людини до легенів надходить близько 500 мл повітря. У вдихуваному повітрі міститься 21 % кисню, а у видихуваному – 16%. Визначте, скільки кисню при цьому споживає організм людини?:

а) 20 мл; б) 25 мл; в) 30 мл; г) 35 мл.

Розв’яжіть задачу. Скільки повітря (л) використає на дихання клас з 35 осіб за 45 хв уроку, якщо один учень у середньому робить 16 вдихів за хвилину по 500 мл повітря?

а) 126; б)1260; в) 12000; г) 126000.

Вчіться правильно дихати за будь яких видів діяльності:

а) правильне ( не зігнуте) положення за партою і вдома під час готування уроків;

б) пряма постава при русі і стоянні;

в) розпрямлення тулуба при вдиху.

 Регуляція дихальних рухів

Процес дихання відбувається мимовільно. Це забезпечується завдяки нервовій і гуморальній регуляції дихання.

       Відео "Процес дихання"

 Під контролем ритмічної діяльності центру дихання довгастого мозку.

Дихальний центр – група нервових клітин у довгастому мозку, які своєю діяльністю обумовлюють скорочення дихальних м’язів. Дихальний центр складається з двох частин – центра вдиху і центра видиху.

Нервова регуляція

Гуморальна регуляція

Центр регуляції дихання, або дихальний центр, що знаходиться у довгастому мозку ( ділянка вдиху і ділянка видиху). Збудження через спинний мозок передається до дихальних міжреберних м’язів і діафрагми. М’язи скорочуються, об’єм грудної клітки збільшується – здійснюється вдих. Нервові імпульси від м’язів і легенів надходять до довгастого мозку. Вони викликають збудження центру видиху, водночас гальмуючи центр вдиху. Дихальні м’язи розслаблюються об’єм грудної клітки зменшується, здійснюється видих. Після цього дихальний цикл починається знову. Можуть виникати умовні рефлекси, що супроводжуються змінами дихання (стрес – фактори) та ін.. Безумовні захисні рефлекси (чхання, кашель).

Тісно пов’язана з нервовою.  Вона спричиняється впливом певних хімічних речовин в крові.  Збільшення концентрації вуглекислого газу  в крові призводить до збудження дихального центру. Оскільки нервові клітини дихального центру чутливі до вуглекислого газу, вони регулюють частоту та глибину дихальних рухів.

Захворювання органів дихання.

Причиною  захворювань органів дихання можуть бути:

• віруси;
•  бактерії;
• алергени

Причиною  захворювання часто є переохолодження, тому їх називають їх називають застудними.

Найпоширеніші захворювання органів дихання, які спричинені бактеріями:

•  інфекційний риніт;
• утворення аденоїдів;
•  ангіна;
•  туберкульоз;
•  трахеїт;
• бронхіт;
•  пневмонія

Захворювання органів дихання, спричинені вірусами:

•  грип;
• грипоподібні хвороби:  ГРЗ (гострі респіраторні захворювання) або ГРВІ (гостра респіраторна вірусна інфекція)

Захворювання органів дихання,що спричиняються алергенами, серед яких можуть бути продукти харчування (цитрусові, яйця, шоколадні цукерки), пил, шерсть тварин, пилок рослин, медикаменти, різні косметичні засоби:

•  бронхіальна астма;
• алергічний риніт

Назва захворювання	Ознаки захворювання
Інфекційний риніт	Запалення слизової оболонки носа (нежить). Частіше є наслідком грипу.
Утворення аденоїдів	Результат постійного запалення (переважно у дитячому віці) лімфатичних вузлів – мигдаликів їх розростання, які у великій кількості містяться у глотці. Спостерігається постійне закладання носа, нежить, сон з відкритим ротом, зниження працездатності.
Ангіна	Гостре запалення мигдаликів, які розташовані у глотці, відбувається відчуття стиснення горла, біль під час ковтання, підвищена температура, загальне знедужання. Можливе утворення гнояків на мигдаликах.
Трахеїт	Запалення слизової оболонки трахеї відбувається відчуття дертя у горлі, сухий кашель у поєднанні з відчуттям болю за грудиною, голос стає хриплим
Бронхіт	Запалення слизової оболонки бронхів, що супроводжується кашлем зі слизовими виділеннями. Спостерігається   задишка, біль у грудях, хрипи в легенях. Підвищується температура тіла.  Мал. 10.  Розвиток бронхіту: 1 – війки;    2 – слизові залози;  3 – шар слизу;  4 – келихоподібні клітини;  5 – ушкодженні війки;  6 – скупчення слизу;  7 – бактерії;  8 – збільшена слизова залоза;  9 – клітини без війок
Пневмонія, або запалення легенів	Запалення тканин легенів, раптове підвищення температури ( 38 – 39о С і вище ),  погіршення загального стану, поява задишки,сильний біль у боці, кашель із слизовими виділеннями
Туберкульоз	Ураження легень, кісток. Супроводжується кашлем, підвищеною,температурою, загальною слабкістю. Легені: а) здорові; б) ураженні туберкульозом;                                        в) легені курця.
Бронхіальна астма	Супроводжується кашлем, порушенням бронхіальної прохідності. В крові та тканинах накопичуються алергени, що призводять до спазмів мязів бронхіол, посилюють секрецію слизу, в просвіті бронхів збирається вязка ркчовина, виникає набряк, що порушє рухову функцію бронхіол
Алергічний риніт	Набряк слизової оболонки, сухість, свербіння в порожнині носу, що супроводжується чханням і  слизовиділенням
Грип	Захворювання,що спричинене вірусами, супроводжується підвищенням температури тіла, втратою апетиту, загальною слабкістю, головний біль, нежить

Профілактика захворювань органів дихання:

-         у період епідемій здійснювати відповідну вакцинацію;

-         у період епідемій не відвідувати людні місця;

-         дотримуватись правил особистої гігієни;

-         не ухилятись від диспансерного обстеження;

-         дотримуватись чистоти в приміщеннях;

-         не спілкуватися з хворими під час епідемій;

-         загартовуватися;

-         раціонально харчуватися

-          відсутність шкідливих звичок;

Перевірте себе: 

        1.     Що таке дихальні рухи? 

        2.     Де знаходиться дихальний центр?

3. Що таке життєва ємність легень ( ЖЄЛ ) ?

4.     Завдяки чому відбувається регуляція дихальних рухів?

5.      Які захворювання дихальної системи ви знаєте?